Чоловік Руслани Писанки показав частину їхнього будинку, яка згоріла після смерті зірки

0
364

Минув рік, як не стало ведучої Руслани Писанки.

Сьогодні, 19 липня, рік, як не стало ведучої та акторки Руслани Писанки.

У новій рубриці “Сніданку з 1+1” під назвою “ЖВЛ представляє” вдівець зірки Ігор Ісаков розповів, як для нього минув цей непростий рік, пише ТСН.

Серце Руслани Писанки зупинилося рік тому у Німеччині на 57 році життя. Чоловік артистки зізнався, що після її смерті став жити усамітнено і намагається звикнути до того, що його коханої більше нема:

“Я перші дні мріяв, що десь є якийсь лист, де Руся щось мені написала. На жаль, взагалі нічого подібного, бо настільки була оптимістка моя Руся, що навіть якихось думок, що буде щось не добре не було”, – розповів вдівець знаменитості.

Ісаков зізнався, що він досі подумки радиться зі своєю Русею, особливо коли довелося відбудовувати зруйновану вогнем частину їхнього будинку:

Будинок Руслани Писанки та Ігоря Ісакова / ©

Будинок Руслани Писанки та Ігоря Ісакова / ©

Будинок Руслани Писанки та Ігоря Ісакова / ©

“Після всіх цих обстрілів були значні коливання електроенергії. У мене сталася пожежа, вигоріла наша гончарна майстерня. Я весь час ставлю собі таке запитання: “Сподобалася би Русі ця частина, яка зараз з’явилася у нашому будинку?”. І трохи навіть собою пишаюся, що думаю, що Русі би сподобалося це місце навіть більше, ніж було раніше”, – розповів Ісаков.

Будинок Руслани Писанки та Ігоря Ісакова / ©

Зараз чоловік у будинку живе сам та весь свій час присвячує відбудові їхнього подвір’я. Ігор Ісаков поділився, що з соцмереж він теж пішов, бо зараз у нього такий період. Чоловік каже, за рік після смерті коханої намагається відпускати її зі своїх думок, але зізнається, поки що це не вдається:

“Впевнений, що вона б точно не хотіла щоб плакали. Так, я продовжую жити. Але такого рецепту, як це все відпустити і знову почати якось повноцінно жити – його немає. Мабуть час. Треба чекати”, – поділився Ісаков.

Додавайте "Домогосподарку" у свої джерела Google Новини

Comments

comments