Класична психологія говорить: визначте свій тип темпераменту — зрозумієте, куди краще вирушати.
Психолог Стенлі Плог, опитавши 200 тисяч мандрівників, виділив два основних типи: аллоцентрики (авантюристи) й психоцентрики (автентики). Залежно від того, до якого підтипу належить людина, таке місце і вид відпочинку їй підходить. Так, аллоцентрики — першопрохідці, їм важлива можливість дослідження. Вони відрізняються великою цікавістю, енергійністю і навіть схильністю до пригод. Їх більше вабить екзотика островів Тихого океану, Африка та Азія. А психоцентрикам більше до вподоби відпочинок передбачуваний, комфортний і пасивний. Вони відвідують популярні місця, в яких побували мільйони туристів. Їхні маршрути постійні або легко передбачувані, пише ТСН.
Цікавими є й уподобання за типом темпераменту.
Інтровертам потрібно багато простору і менше спілкування з чужими
Флегматики вибирають спокійні та комфортні умови, де менше часу йде на побут, а більше на відпочинок, на можливість бути із собою сам на сам
Меланхоліки віддають перевагу місцям з підтекстом (історичні, археологічні, геологічні) та в компанії друзів
Екстравертам дуже потрібен відпочинок від соціуму, але активний
Холерикам підходить відпочинок на природі, з елементами спорту або ігор, компанія не обов’язкова
Сангвінікам потрібна компанія і умови для її згуртування: походи, сплави, морські подорожі
Ще один спосіб проаналізувати себе і вибрати відпочинок з терапевтичним ефектом виходить від зворотного: скажи, де любиш відпочивати, і я скажу, хто ти.
Вище гір можуть бути тільки гори
Серед альпіністів поширена саркастична приказка: “У гори йдуть ті, хто нічого не досягнув внизу”. І дійсно, почуття власної важливості, прагнення самоствердитися і піднятися над іншими жене навіть малопідготовлених людей на піки Альп, Кавказу і Гімалаїв.
Прагнення піднятися вище — демонстрація своєї величі. Звідси, до речі, культура королівського трону. Метафорично: гора — це трон і піднятися на неї — показати, хто тут головний.
Але психологи також “прописують” гори, як лікування пацієнтів, хворих на депресію і фобії, як місце пошуку себе та сенсу життя. Рекомендують походи людям інтелектуальної праці, які ведуть малорухливий спосіб життя. Фізичні навантаження і необхідність забезпечити нічліг, тепло, знайти воду, приготувати їжу, обладнати туалет — все це розвантажує і перезапускає мозок.
І навіть якщо ви дійсно пішли в гори, тому що внизу нічого не виходило, то після сходження збільшуються шанси домогтися успіхів у будь-якій справі.
Звикати до землі
Психологи стверджують, що на рівні підсвідомості, спускатися — це принижуватися, тобто бути нижче від інших. А ще бажання спуститися під землю, в печери, пояснюється підсвідомою тягою до “дому”. Її диктує наша внутрішня дитина, що потребує притулок, але не здатна його побудувати, тому шукає готовий затишний куточок у природі.
До речі, у психотерапії часто застосовують техніки, коли злочинців або пацієнтів з психологічними травмами “занурюють” у підземну темряву.
Вода все візьме
Відпочинок біля водойм, взаємодія з водою — найпопулярніше й ефективне використання сил природи в психотерапії. Вода — це свобода, маленький світ, де сам вирішуєш, як бути. Плавання, дайвінг, яхтинг, каякінг, просто пляжний відпочинок – “мокра” психотерапія різноманітна і корисна.
Біологи й антропологи аргументують любов людей до води потребою в кислотах омега-3 і інших мікроелементах, що містяться в рибі і морепродуктах, адже ті сприяють здоровому розвитку мозку.
А ще відпочинок на відкритій воді часто вибирають інтроверти тому, що це дає їм можливість сховатися від суспільства, але відкрити безмежність і глибину світу.
Додавайте "Домогосподарку" у свої джерела Google Новини
