ТСН.ua зібрав найбільш популярні та оригінальні засівалки, які легко вивчити дорослим і дітям.

Засівалки для дітей 

Сію, сію, посіваю
Щастя, радості бажаю.
Аби вам весь Новий рік
Було краще, ніж торік!

******

Сію-сію-посіваю,
З Новим Роком вас вітаю,
Відкривайте сундучок
Та давайте п’ятачок!

*****

Сію, вію, посіваю,
З Новим роком Вас вітаю!
Не на рік і не на два,
А на многії літа!

*****

Сію, сію посіваю
З Новим Роком вас вітаю!
Я маленький сівачок
Дайте грошей в кулачок

Не давайте копійки,
Бо подерті кишеньки
А давайте паперові
Будьте люди гонорові!

*****

Сію, сію, посіваю,
З Новим роком всіх вітаю!
Щоб щасливо вам жилося,
Щоб задумане збулося,
Щоб ніколи не хворіли,
Щоб нічого не боліло,
Щоб у праці все горіло
Та й в кишені не міліло!
Щоб, як квіти, ви цвіли
Та сто років прожили!

Засівалки для дорослих

З Новим роком я вітаю!
Більше грошей вам бажаю,
Пити тільки коньячок,
Цілувати – жіночок!
Добре всім повеселитись,
Під ялинку не звалитись,
Щоб дідусь Мороз як віз,
Вас в лікарню не відвіз!

*****

Сію, сію, посіваю,
Щастя-долі вам бажаю!
У щасливій вашій хаті,
Щоб ви всі були багаті,
Щоб лежали на столі
Паляниці немалі,
Щоб були у вас ковбаси,
Молоко і сало, й м’ясо,
і млинці, і пиріжки,
і пухнасті пампушки.
Щоб були ви в цій оселі
і щасливі, і веселі!

*****

Сію, вію, посіваю,
З Новим Роком Вас вітаю!
Щоб усі були здорові,
Щоб доїлися корови,
Щоб в хліву були телята,
Свині, гуси, сало, мясо,
І копченії ковбаси!
Щоб господар був дбайливий,
Не пиячив здуру,
Щоби діти не хворіли,
Добре неслись кури!
Щоб онуки щебетали милі та хороші,
А у жінки в гаманці завжди були гроші.
Щоб ніколи і ні в кого не боліла спина…
А мені за цю сівалку дайте щось в корзину!
Будьте завжди при здоров’ї, веселі, завзяті!
Щоб вареники в сметані завжди були в хаті.

*****

Сію, сію, посіваю,
З Новим роком Вас вітаю,
Не на рік, не на два,
А на многії літа!
Віншую Вам нині
Усі добрі люди;
Хай в кожній родині завжди радість буде.
Хай кожної днини
Вам Бог помагає,
Біда хай загине, а сонце сіяє.
І щиро бажаю, щоб в цей рік  добро прибувало
До Вашої хати.
І будьте щасливі разом з діточками,
Хай смутку і кривди
Не буде між вами.
Худібка і птиця
Нехай виростає,
А грип хай пташиний Ваш дім обминає.
Нехай рясно родить
І жито, й пшениця,
Усякеє збіжжя,
Усяка пашниця.
А Ви щоб всміхались
І були здорові
Та завжди купались
У морі любові.
Снаги Вам і сили
У новому році,
Щоб Вас не кололо
Ні в серці, ні в боці.
Щоб збулися всі Ваші мрії натхнені
І завжди від грошей тріщали кишені.
Ну, мабуть, пора вже підводити риску;
Бажаю ще всім Вам
Нормального тиску.
Хай ласкою щедро всіх Бог огорта
Й дарує Вам многі та благі літа.

*****

Щоб євро сховане в коморі,
Щоб сало рохкало у дворі,
Щоб в гаражі стояв Феррарі,
В сараї – Лексус ще у парі,
У хаті – з мрамору камін,
Та і бассейн, хоча б один.
Щоб гідромассажер з джакузі,
Щоб Хенессі бовталось в пузі.
І щастя щоб не лізло боком
Вітаю із Старим Новим роком!

The post “Сію, вію, посіваю”: засівалки на Новий рік для дітей та дорослих appeared first on Домогосподарка.

В архівах та пам’ятках оригінальне ім’я великомученика є Георгій, проте з плином часу і традицій воно видозмінилося в ім’я Юрій. Святого вважають захисником і покровителем всіх військових, стражденних, а також домашніх тварин.

Іменини сьогодні відзначають Юрій та Георгій.

Прикмети 6 травня

• На Юрія сильна злива та гроза – буде мокре літо.
• Закувала зозуля до Юрія чекайте поганого врожаю
• 6 травня хрущі з’являються у великій кількості – буде гарний врожай проса.
• Квітки кульбаби закриваються 6 травня – невдовзі прийде похолодання.

Що не можна робити 6 травня

• Не відмовляйте нікому тому, щоб допомогти.
• Жінкам у цей день не рекомендується прясти.
• Не сійте нині нічого на грядках, бо воно не зійде.

The post 6 травня відзначають день святого Юрія Побідоносці: прикмети appeared first on Домогосподарка.

“Масниця” і “Колодій”

Останній тиждень перед Великим постом наразі в Україні більш відомий під назвою “Масляна” – хоча в давнину його так називали лише в прикордонних з Росією регіонах.

На інших українських територіях використовували назву “Масниця”. У народі було прийнято ліпити вареники та інші страви з сиром, від яких з настанням посту слід відмовитися.

Вареники на Масницю в Україні готували не випадково: це найстаріша українська обрядова страва, за однією з версій, символізувала місяць (Великий піст зазвичай починається за кілька днів до весняного рівнодення).

Крім того, в цей час українці відзначали “Колодій”, або “Колодку”: заміжні жінки готували пишне гуляння, прикрашали поліно або колодку стрічками й обходили хати незаміжніх хлопців або дівчат, щоб у жартівливій формі “покарати” їх.

Російська Масляна

Схожі звичаї існували в Хорватії і Словенії, однак у Росії нічого подібного не було. За часів СРСР святкування Масляної культивувалося на державному рівні – з російськими традиційними млинцями.

У зв’язку з цим багато українських етнологів вважають, що слово “Масляна” могло з’явитися в результаті адаптації російської “Масниці” та що українцям у цьому плані слід відроджувати власні споконвічні традиції.

“Плутанина між святами могла виникнути й через схожість назв, оскільки Масляниця – від російського слова “масло”, тобто олія, на якій і готують млинці, а українська назва “Масниця” – від слова “масний”, тобто жирний”, – пояснив львівський дослідник Ігор Бущак.

The post Масляна чи Масниця: як правильно називати свято в Україні appeared first on Домогосподарка.

Стрітення Господнє – одне із найбільших свят у церковному календарі, яким завершується різдвяний цикл. За народними повір’ями цього дня зима зустрічається з весною.

Стрітення означає зустріч маленького Ісуса та Пресвятої Матері з праведним Симеоном на 40-ий день після народження Христа. Тоді відбулася велика тайна Зустрічі Нового та Старого Завітів. Власне, символом Христової віри стали стрітенські свічки.

Народний майстер Володимир Мишолівський розповів, що стрітенські свічки називають ще громницями, бо вони захищають від усіляких стихій, буревіїв та злих сил.

Володимир уже чотири роки виготовляє власноруч свічки та проводить майстер-класи із їх виготовлення, зокрема у «Домі Франка». За цей час він створив пів тисячі різних «громниць».

«Ми удома завжди мали стрітенську свічку, і коли починалася блискавка – ми її запалювали, щоб вберегти будинок від лиха. Стрітенські свічки запалюють, коли у них є потреба, щоб помолитися, чи вилікуватись від якоїсь хвороби», – вважає народний майстер.

За його словами, є два способи виготовлення свічок власноруч: це спосіб скручування та ліплення (він схожий на плавлення). Пасічники топлять віск на паровій бані. Є спосіб виливання у формочки, тепер уже з парафіном.

Майстер додає, що кожна людина, яка виготовляє стрітенську свічку, вкладає у неї свою енергетику, вміння та, звичайно, віру. Свічки прикрашають стрічками, зеленню, лавандою та іншим.

The post Від чого рятує Стрітенська свічка: звичаї і традиції appeared first on Домогосподарка.

З давніх-давен Стрітення в народному уявленні було пов’язане з першою зустріччю весни. Цього дня в храмах прийнято освячувати воду, яку потім використовують із лікувальною метою. Детальніше про головні традиції, прикмети і заборони свята.

Історія Стрітення Господнього

Стрітення – слово грецького походження і в перекладі означає “зустріч”. У православ’ї свято Стрітення присвячене Євангельській розповіді про те, як Пресвята Діва Марія та Йосип Обручник принесли маленького Ісуса Христа до Єрусалимського храму.

Там Його зустрів праведний Симеон для проведення обряду посвячення. Марія і Йосип як жертвопринесення віддали горлиць, що було ознакою бідності сім’ї, оскільки багаті за звичаєм приносили ягнят.

Узявши дитя на руки, старець Симеон сказав: “Нині відпускаєш раба Твого, Владико, по слову Твоєму, з миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля”.

Ці слова згодом стали відомою молитвою, а самого праведного Симеона вважають одним зі свідків Божественного походження Ісуса.

Традиції в Стрітення Господнє

• Віряни в Стрітення відвідують храм і моляться, прославляючи Спасителя. Церкви 15 лютого проводять традиційні святкові богослужіння.
• Вважається, що додому з храму варто принести освячені свічку й воду, які служать захистом від усякого лиха.
• Свята Стрітенська вода вважається цілющою; її використовують під час недуг і від “пристріту” – недоброго погляду, зурочення.
• У свято рекомендується пробачити всі образи, приділяти увагу близьким і допомагати нужденним.
• У народі Стрітення асоціювалося з настанням весни. За прикметами цього дня судили про майбутню погоду.
• Після свята в селах починали “весняні” справи: люди переганяли худобу, готувалися до посіву, білили дерева. Крім того, влаштовувалися традиційні гуляння.

Що не можна робити на Стрітення

• Прати, прибирати.
• Займатися важкою фізичною працею.
• Сваритися, бажати зла будь-кому, лихословити.
• Вирушати в далеку дорогу – це вважається поганою прикметою.
• Вважається, що додому з храму на Стрітення варто принести освячені свічку і воду

Прикмети 15 лютого

• Відлига – весна буде сирою і холодною.
• Заметіль, зірки яскраво світять – до пізньої весни.
• Сонце прозирає – проходять останні морози.
• Сонця не видно цілий день – морози будуть 24 лютого.

The post Коли Стрітення Господнє 2021: дата та традиції appeared first on Домогосподарка.

Як правило, Масниця припадає на кінець лютого – початок березня і в народному уявленні посідає проміжне місце між зимою й весною. Свято в Україні відзначали ще за часів язичництва, прославляючи бога сонця Ярила та бога мистецтва Велеса.

Наші пращури за допомогою різних обрядів і ритуалів відзначали закінчення холодів і настання теплої пори. Особливе місце відводилося вогню – під час гулянь палили багаття, колеса й опудала, що символізувало культ сонця, який панував у Київській Русі.

Крім того, у цей час по всій території сучасної України відзначався Колодій, або Бабський тиждень, протягом якого чоловікам належало слухати жінок і терпіти їхні жартівливі знущання.

Одна з традиційних страв Масниці – млинці, що символізують сонце, яке в цей час розгорається все яскравіше, подовжуючи дні.

З прийняттям християнства свято наповнилося новим змістом. Тиждень Масляної, Сирна седмиця, став завершальним етапом підготовки до Великого посту, коли віряни мають наблизитися до покаяння, прощення всіх образ і примирення з ближніми.

Завершується Масляна Прощеною неділею. Цього дня в храмах здійснюється чин прощення: священнослужителі та парафіяни просять одне в одного пробачення, щоб увійти у Великий піст з чистою душею.

The post Коли Масляна 2021 року: дата і традиції appeared first on Домогосподарка.

Ми обрали 12 найпоширеніших традиційних страв і пропонуємо вам їх приготувати до Святвечора.

Кутя

Кутя – це головна страва на Святвечір. Страва має глибокий символічний зміст, адже пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності.

Традиційно кутю готують з пшениці та додають до неї мед, горіхи та родзинки. Кутю готують по-різному не лише у кожному регіоні, але й у кожній родині. Також додають узвар, шоколад, курагу чи халву. Кутя може бути рідкою або густою залежно від регіону. Подекуди кутю готують з рису.

—
Інгредієнти:

Пшениця для куті – 100 г
Мак – 100 г
Цукор – 50 г
Родзинки – 100 г
Горіхи волоські – 100 г
Мед – 2 ст л
—
Пшеницю залити на ніч холодною водою. Вранці змінити воду, варити на малому вогні 40 хвилин. Відцідити, промити під холодною проточною водою, щоб видалити зайву клейковину. Перекласти в макітру чи глибоку миску.

Мак запарити окропом, залишити на 10 хв. Відцідити зайву воду, перетерти в блендері або макітрі разом з цукром. Маса має трохи побіліти. Родзинки залити гарячою водою на 10 хв, обсушити. Горіхи посікти ножем.

Вимішати пшеницю, мак, горіхи, родзинки, додати мед. Можна додати декілька ложок узвару або теплої кип’яченої води, щоби кутя набула потрібної вам консистенції.

Подавати в макітрі, глиняному полумиску або будь-якій іншій глибокій тарілці.

Узвар

Узвар, або компот із сушинини, обов’язково має бути на українському різдвяному столі. Він символізує очищення тіла та душі.

—
Інгредієнти:

Сушені яблука – 200 г
Сушені груші – 100 г
Чорнослив – 100 г
Вода – 3 л
Мед або цукор – 200 г
Сушені ягоди шипшини або родзинки (по 100 г) – за бажанням
Цедра або долька лимона чи апельсина
—
Усі інгредієнти для узвару помістити у велику каструлю. Поставити на мінімальний вогонь. Довести до кипіння, варити ще 10 хвилин після закипання. За бажанням перед подачею додати цедру кружальце лимона чи апельсина.

Вареники з капустою та вареники з картоплею

Зручність страви в тому, що ви за раз готуєте одразу дві з дванадцяти пісних страв.

Вареники символізують ситість і достаток. Пісні вареники з картоплею чи капустою обов’язково мають бути на різдвяному столі. Вареники подають змащеними олією, засмаженою цибулею або з грибною підливою.

—
Інгредієнти:

Борошно – 0,5 кг
Вода – 250 мл
Олія – 2 ст л
Картопля – 0,5 кг
Невелика капустина
Цибуля -2 шт
Сіль, перець до смаку
—
Просійте борошно, додайте воду, сіль, олію і вимішайте круте тісто. Накрийте його і залиште приблизно на годину.

За цей час приготуйте начинку. Почистьте та відваріть картоплю. Зробіть пюре, посоліть та поперчіть до смаку. Зачекайте, поки вистигне.

Капусту дрібно наріжте та потушкуйте. Приправте сіллю та перцем на свій смак.

Розкачайте тісто, виріжте кружальця, всередину кладіть приблизно чайну ложку картопляної начинки, формуйте невеликі вареники.

У великій каструлі закип’ятіть воду. Кидайте вареники у киплячу воду, варіть 5 хвилин, помішуючи. поки вареники не піднімуться на поверхню води.

Виберіть вареники. Подавайте, змастивши олією, або попередньо підсмаженою цибулею.

Голубці

Вже сама назва цієї страви вказує на символічність. Голуб приносить мир та злагоду. Крім того, це страва з капусти, що є символом єднання навколо однієї основи, стабільності та сили.

—
Ігредієнти:

Капуста – 1 невеликий качан
Рис – 150 г
Морква – 1 шт
Гриби шампіньйони – 10 шт
Цибуля – 1 шт
Томатна паста – 2 ст л
Сіль та перець до смаку
—
З капусти зніміть верхній шар листя, акуратно виріжте качан. Занурюйте качан капусти в окріп і поступово акуратно відділяйте листки один за одним. З охолоджених листків зріжте товсті прожилки.

Для начинки відваріть рис. Моркву натріть, а цибулю і гриби нашаткуйте якомога дрібніше. Овочі обсмажте в олії. Додайте в сковорідку рис, сіль, перець та томатну пасту. Тримайте на легкому вогні ще 7-10 хвилин. Готову начинку остудіть.

Покладіть начинку в центр капустяного листка. Заверніть капустяний лист рулетиком, підібгавши кінці до середини, щоб не випадала начинка. Складіть голубці в каструлю, залийте водою до половини і тушкуйте під кришкою 40 хвилин.

Тушена капуста з грибами

На різдвяному столі капуста символізує єднання навколо однієї основи. Тому страв з капусти, як і з грибів, так багато на столі у Святвечір.

—
Інгредієнти:

Гриби свіжі – 400 г
Капуста – 1 головка
Цибуля – 1 шт
Морква – 2-3 шт
Часник – 2 зубчики
Сіль, перець до смаку
Олія
—
Нашаткуйте капусту, гриби наріжте слайсами, моркву натріть на тертці, а цибулю дрібно наріжте. Капусту викладіть у каструлю або глибоку сковороду, додайте 100 мл води та трохи олії. Поставте на повільний вогонь. Додайте до капусти гриби, моркву, цибулю, та лавровий лист і залиште тушкуватися до готовності.

Грибна юшка з вушками

Гриби символізують продовження роду та плодовитість. Тому на різдвяному столі так багато страв з ними. А ще й тому, що вони є одним з важливих складових пісних страв. Грибна юшка і вушка – це дві страви, які гармонійно поєднуються одна з одною.

—
Інгредієнти:

Сушені білі гриби – 300 г
Морква – 1 шт
Цибуля – 1 шт
Вода – 2 л
Борошно пшеничне – 1 скл
Олія соняшникова – 2 ст л
Перець чорний горошком, лавровий лист, сіль, перець – до смаку
—
Гриби замочіть на 30 хвилин в гарячій воді та добре промийте. Наріжте гриби невеликими шматочками, покладіть у каструлю з водою та варіть на невеликому вогні 20 хвилин.

Почистьте моркву та цибулю. Моркву натріть на терці, а цибулю дрібно наріжте. Смажте овочі 3-4 хвилини в невеликій кількості олії. Вийміть шумівкою гриби та викладіть до овочів. Смажте ще 2-3 хвилини, посоліть та поперчіть до смаку.

Половину овочевої маси викладіть у каструлю та залийте водою, доведіть до кипіння, вкиньте лавровий листок та перець горошком. Посоліть та поперчіть до смаку.

Іншу половину маси подрібніть в блендері до однорідності – це і буде начинкою до вушок.

Замісіть тісто як на вареники. Тісто розкачайте, наріжте його квадратами 4х4 сантиметри. На середину кожного квадрата викладіть чайну ложку начинки і зліпіть вушка – у вас вийде склеєний трикутник. А потім з’єднайте разом протилежні кінці трикутника.

Відваріть вушка у киплячій підсоленій воді, після закипання варіть 2-3 хвилини.

Подавайте у глибокій тарілці з грибною юшкою.

Квасоля

Страви з квасолі та гороху на Святвечір символізують весну, яка завжди відроджується в людині після занепаду.

—
Інгредієнти:

Квасоля біла або червона – 2 скл
Морква – 1 шт
Цибуля – 1 шт
Томатна паста – 2 ст л
Сіль і перець до смаку
Олія
—
Замочіть квасолю на ніч в холодній воді, після цього добре промийте. Залийте водою, варіть на середньому вогні до напівготовності приблизно годину.

Потріть моркву. дрібно поріжте цибулю. Розігрійте сковороду з олією, обсмажте цибулю і моркву приблизно 6-7 хвилин. Додайте готову квасолю, томатну пасту, 50 мл води, сіль і перець до смаку. Тушкуйте помішуючи ще 5-6 хвилин.

Оселедець

Риба – це символ християнства. Тому обов’язково серед 12 різдвяних пісних страв повинні бути і страви з риби.

—
Інгредієнти:

Оселедець маринований – 1 шт
Цибуля
Лимон
Олія до смаку
—
Промийте та почистіть оселедець, відділіть кістки, зніміть шкіру. Поріжче порційними шматками. Викладіть на тарілку. Можете подавати з цибулею чи з лимоном – як вам подобається.

Запечений короп

Інгредієнти:

Короп або будь-яка інша риба – 1-1,5 кг
Сіль, перець до смаку
Лимон
—
Духовку розігріти до 220 ᵒС. Коропа добре помити, обсушити паперовим рушником й зробити по три поперечних розрізи з кожного боку.

Натерти з усіх боків і в середині сумішшю солі та перцю. Покладіть в кожен розріз по шматочку лимона.

Викладіть рибу на змащене олією деко і запікайте 10-15 хвилин. Потім переверніть рибу і готуйте ще 10-15 хвилин. Риба повинна почати рум’янитись, а м’якоть до самих кісток повинна побіліти. Подавайте зі скибочками лимону.

Різдвяний калач

Калач або колач— традиційний обрядовий хліб із білого борошна, випечений у формі кола із крученого й переплетеного тіста, з отвором посередині.

—
Інгредієнти:

Молоко – 200 мл
Цукор – 2 ст л
Дріжджі сухі – 1 ч л
Дрібка солі
Ванільний цукор
Олія – 60 мл
Борошно – 450 г
Жовток для змащування
Мак для посипання
—
У тепле молоко додаємо цукор і сухі дріжджі, перемішуємо, залишаємо підрости на 10 хв. Після цього переливаємо цю опару у велику миску, додаємо олію, борошно, замішуємо тісто. Накриваємо рушником і залишаємо у теплому місці на 1 годину. Тісто повинно вдвічі збільшитися в об’ємі.

Коли тісто підросло, ділимо його на дві частини, формуємо руками два довгих валики. З’єднуємо їх з одного боку і сплітаємо косичку. Формуємо калач – коло – з діркою по середині.

Викладаємо на лист з пергаментним папером, залишаємо на 20 хв в теплому місці, щоб тісто підросло. Змащуємо яйцем і посипаємо маком.

Розігріваємо духовку до 180 градусів. Випікаємо калач 30-40 хв до готовності.

Пампушки

Пампухи на столі – це символ свята та солодкого життя.

—
Інгредієнти:

Борошно – 400 г
Дріжджі живі – 30 г
Молоко – 150 мл
Олія – 80 мл
Цукор – 50 г
Цедра одного лимона
Цукрова пудра – 200 г
Олія для смаження – 1 л
Для начинки: варення або мак
—
Зробіть опару — розведіть дріжджі в теплій воді, додайте 2 ст л борошна і 1 ст л цукру і поставте суміш в тепле місце для бродіння на 15 хв.

Просійте борошно та решту цукру в глибоку миску, влийте опару, додайте олію та цедру лимона, замісіть тісто.

Залиште в теплому місці на годину. Після того розкачайте тісто. Видавіть склянкою круги, в середину кожного викладіть начинку та накрийте іншою частиною тіста, защипніть краї.

Готові пампухи покладіть на посипану борошном дощечку швом донизу. Залиште їх на 10 – 15 хвилин, щоб вони піднялися.

У глибокій каструлі з товстим дном чи сковороді розігрійте 1 л олії, коли на дні з’являються невеликі пухирці, пампухи можна смажити.

Опускайте по 3-4 пампухи та обсмажуйте з обох сторін до золотистого кольору;

Гарячі пампухи посипайте пудрою. Для запаху до пудри можна додати ванільний цукор.

The post 12 пісних страв на Святвечір: що приготувати, щоб було смачно appeared first on Домогосподарка.

Кутя по-волинськи – з відбивної пшениці

На Волині та безпосередньо в її обласному центрі Луцьку кутю готують із пшениці. За день до Святвечора зерно відбивали у ступі, щоб відстала “шкарлупка”. Опісля його висипали на бляшку (металеве деко), щоб підсохло. Пшоно просіювали від зайвого сміття та залишали у воді на ніч. Вранці наступного дня першою завжди готували кутю. Коли каша доварилася, господар дому приносив сіно. На нього ставили каструлю, а поряд – дідух. Потім пшеницю заправляли медом, маком та горіхами.

Кутя по-рівненськи – чоловіча справа

У Рівненській області готують рідку кутю. Приготуванням займається лише чоловік. Пшеницю відварюють до готовності. У великій посудині кашу заливають узваром, додають мед та цукор, перетертий мак та горіхи.

Кутя по-львівськи – забобони з макогоном

У Львові також для приготування куті використовують пшеницю. Мак терли в макітрі макогоном. У місті ходить забобон, що дівчатам заборонено облизувати макогон, бо чоловік буде лисим. Додавали до куті волоські горіхи, родзинки та мед. Після святої вечері дівчата брали свої ложки і трясли ними на вулиці. З якого боку “забрешуть” собаки, звідти й суджений прийде.

Кутя по-житомирськи – “п’яна”

У цій місцині готують “п’яну” кутю. До вареної пшениці чи перловки додають перетертий мак, родзинки, курагу. Особливим у приготуванні є те, що кутю заливають виноградним соком, а також додають ложку солодкого червоного вина.

Кутя по-вінницьки – з чорносливом

Вінничани готують кутю з пшениці чи рису. Мак розтирають із цукром та додають до вареної розсипної каші. Туди кидають волоські горіхи, чорнослив та родзинки.

Кутя по-київськи – на мінералці

Столичні господині люблять у куті багато маку та родзинок. Зрідка додають мед та горіхи. Кутю розмішують мінеральною водою.

Кутя по-черкаськи – на узварі

Напередодні Святвечора готується узвар із сушених яблук та груш. Він має вистояти ніч. Вранці вариться пшениця. Готову кашу заправляють домашнім медом, перетертим у макітрі маком, подрібненими горіхами.

Кутя по-донецьки – з рисом та варенням

У Донецьку для куті запарюють рис. До нього додають жменьку родзинок, кураги та волоського горіха. Замість цукру чи меду заправляють вишневим варенням.

The post Кутя – незмінна традиція українського Різдва appeared first on Домогосподарка.

За церковними переказами, Богородиця народилася за тих часів, коли релігія була в занепаді. Марія була обрана на роль матері Ісуса Христа, оскільки була дуже благочестива. Вона слухняно навчалася в монастирі, сумлінно вивчала Святе Письмо, а отже, якнайкраще підходила для виконання важливої місії народження Сина Божого.

Свято Другої Пречистої традиційно вважається жіночим святом, коли жінку належить вшановувати як продовжувачку роду. Це свято, очевидно, успадковує давнє арійське свято Рожениць, коли наші предки висловлювали подяку “польним духам”, тобто опікунам нив та врожаю, дідам-ладам, які спочатку засівали і пророщували зерно, а потім поливали.

Жiнки, в яких немає дiтей, справляють обiд i запрошують бiдних — «щоб молилися Богородицi за їхніх дiтей». Такi жiнки також замовляють службу Божу в церквi, а пiсля богослужiння запрошують людей до себе на обiд.

Кажуть, що молитви до Пресвятої Богородиці майбутніх матерів про здоров’я та щастя дітей, на яких вони чекають, у цей день мають особливу силу.

Різдво Пресвятої Богородиці відзначається як свято справжньої радості. У ці дні не працювали, не постували, а після молитов у храмі збирали веселі гостини. Урочистості підкріплювалися святковим застіллям. Окрім обов’язкових рибних страв, готували всілякі м’ясні: борщ із свининою чи птицею, печеню чи то душенину з м’ясом, різноманітну городину, фаршировану м’ясною начинкою, голубці, пироги, млинці, вареники. Звичайно, багато страв готували і з сиру. Цей сезон передбачає широке вживання свіжих овочів і фруктів. Усе це активно використовувалося в народній кухні в Україні на храми Другої Пречистої.

На Другу Пречисту припадає і останній термін заготівлі чарівного зілля. Вважалося, що зібрані між Першою і Другою Пречистими приворотні трави мали особливу властивість привертати хлопця до дівчини (чоловіка до жінки) і навпаки. Тим-то й були зумовлені останні походи по калину й барвінок. Проте дітям забороняли ходити польовими та лісовими дорогами, бо “там вужі сушаться”.

Також з цього дня (а деінде з Семена) вже можна було засилати сватів до дівчат. “Прийшла Пречиста – принесла старостів нечиста”. Якщо ж молоді вже зіграли весілля, то в цей день до них у гості йде рiдня, а молодим треба звiтувати перед гостями про своє подружнє життя. Молоді також йдуть в гості: як правило, до батькiв молодої разом з свекром i свекрухою для встановлення та пiдтримки добрих стосунків мiж невiсткою та батьками чоловiка і мiж родинами сватiв.

Для пасічників це був останній термін утеплення вуликів на зиму, а власники овець завершували удруге їх стригти.

Під цю пору зазвичай холоднішає, дні стають похмурими, йдуть дощі. До Другої Пречистої годилося повністю викопати бульбу і засіяти землю житом.

Прислів’я і приказки про Другу Пречисту:

Прийшла Перша Пречиста – одягла природа намисто, прийшла Друга Пречиста – взяла комара нечиста, прийшла Третя Пречиста – стала діброва безлиста.
Прийшла Пречиста – на дереві чисто, а прийде Покрова – на дереві голо.
Пречиста – картопля чиста.
Перша Пречиста жито засіває, а друга – дощем поливає.

Джерело: traditions.in.ua

The post Сьогодні – Різдво Пресвятої Богородиці: звичаї та традиції свята appeared first on Домогосподарка.

Так, на Івана Купала прийнято влаштовувати масові купання, ігри, палити багаття. За часом Іванов день збігається з православним Різдвом Іоанна Предтечі. Детальніше про традиції свята, його історію, прикмети та заборони, пише OBOZREVATEL.

Історія свята

Іван Купала святкувався на Русі ще за часів язичництва. Свято було присвячено літу і Сонцю і відзначалося в день літнього сонцестояння, 21 червня.

Однак з приходом християнства і переходом на григоріанський календар святкування зрушилася на два тижні і по-новому доводиться на 7 липня.

На Івана Купала намагалися скупатися до заходу сонця Фото: 112 Україна

Звідки пішла назва Іван Купала?

За однією версією, слово “Купала” пов’язане з давніми обрядами омовіння, за іншою, – було назвою літнього сонця і язичницького божества польових квітів та плодів. Також існує думка, що “Купала” – пізніша назва, яка з’явилася вже в ті часи, коли свято збігалося з Днем Іоанна Хрестителя.

У свою чергу, слово Іван потрапило до назви свята завдяки християнству. У IV столітті церква проголосила день, у який святкували Івана Купалу, Різдвом Іоанна Хрестителя – предтечі Ісуса Христа.

Інші назви свята: Іванів день, Купала, Колосок, Ярило, Сонцекрес, Купайло, Іван-травник.

На Івана Купалу популярні різні обряди й ворожіння Фото: inlviv.in.ua

Традиції на Івана Купалу

Вся вода в ніч на Івана Купалу вважалася цілющою, тому до свята обов’язковим було скупатися до заходу сонця. Умивання водою, за повір’ями, приносило жінкам красу, а чоловікам – силу.

Також вірили, що особливої сили на Івана Купала набувають польові трави та квіти. З них робили вінки, букети, обереги. Популярною була легенда, згідно з якою в ніч на Івана Купала цвіте папороть: казали, що людина, яка зірвала її, зможе розуміти мову тварин і птахів, бачити приховані скарби і входити до будь-яких скарбниць.

Ближче до заходу розпалювали купальські вогнища, через які прийнято було стрибати. У святкуванні брали участь всі жителі селища – вважалося, що жінка, яка не прийшла до такого багаття, – відьма.

На Івана Купала прийнято стрибати через вогнище Wikipedia

Іван Купала: прикмети на 7 липня

• Закохані хлопці й дівчата стрибали через купальське вогнище, міцно взявшись за руки. Якщо під час стрибка їхні руки не розчіплялись, вважалося, що вони стануть чоловіком і дружиною і будуть жити разом довго й щасливо. Те ж означало, якщо услід за закоханими летіли іскри.
• Вінок був одним з головних атрибутів свята. Дівчата опускали їх у річку і дивилися, що буде. Якщо вінок відпливе далі, ніж інші, – його власниця буде щасливішою від усіх; вінок потонув – весілля найближчого року чекати не доведеться.
• На Івана Купала збирали квіти для ворожіння – багатки. Їх клали під подушку: якщо бутон розпуститься – скоро заміж, якщо зів’яне – доведеться почекати.

Що не можна робити в Іванів день

За повір’ям, на Івана Купала прокидається нечиста сила – змії, відьми, русалки, водяні, перевертні. Тому в ніч на 7 липня не можна спати.

Також вважається, що в свято не можна нічого віддавати, продавати і позичати, інакше сім’я може збідніти.

The post Івана Купала 2020: історія свята, традиції, небезпечні повір’я і заборони appeared first on Домогосподарка.