Таку світлину було розміщено на Facebook-сторінці Чорнобильського біосферного радіаційно-екологічного заповідника.

Цей могутній птах є одним із найбільших представників хижих птахів Євразії. Розмах крил дорослої особини становить 2,5 метри.

“Щоб рибу з’їсти, треба у воду лізти. Це відноситься і найбільшого птаха Чорнобильського заповідника – орлана-білохвоста, в меню якого чи не перше місце займає живність, яка проживає у водоймах – риба та водно-болотні птахи”, – прокоментував автор під дописом.

Орлан-білохвіст – найбільший птах, який зустрічається на теренах Чорнобильського заповідника. На сьогодні на території заповідника проживає щонайменше 15 пар орланів. Місцева популяція формується тільки з осілих птахів.

Звісно, що взимку ж птахів більшає (до 55 особин) за рахунок тих, які повертаються з північних популяцій з Білорусі, Прибалтики, Скандинавії і Росії для того, щоб перезимувати.

Зауважимо, що основний раціон поживи орланів – померлі тварини або частини тварин, здобутих вовками. У гніздовий період вони живляться рибою, птахами і невеликими тваринами.

The post В Чорнобилі сфотографували, як набільший птах купається в ставку-охолоджувачу реактора appeared first on Домогосподарка.

Світлини долини з квітами розмістив у соцмережі місцевий Ігор Нагірний.

За словами чоловіка, поле з ромашками займає площу близько 25 гектарів.

“Навпроти Хмелеви за Дністром є поле, гектарів 50, то десь на половині масово росте ромашка. Поле зацвітає в кінці травня, цвіте десь два тижні”, – ділиться чоловік.

The post На Дністровському каньйоні буйно розцвіли ромашки (фото,відео) appeared first on Домогосподарка.

Кільцеве сонячне затемнення відбудеться тоді , коли місяць заблокує сонячне світло та кине на землю тінь.

Затемнення розпочнеться 0 13:26:07 за київським часом і триватиме півтори години.

Найкраще видно буде з певних частин Канади, Росії, Гренландії і частково в Україні.

Процес затемнення місяця розтягнеться з 11:47 до 16:50 за київським часом.

The post В Україні буде “вогняне кільце”: коли можна спостерігати незвичне сонячне затемнення appeared first on Домогосподарка.

Кримчани тепер можуть легко прогулятися по дну Сімферопольського водосховища, яке більше нагадує потріскану землю в пустелі.

Детальніше у матеріалі OBOZREVATEL.

Вода пішла

Окупаційна влада Криму визнає, що води там вистачить хіба що до середини літа. Вона вже планувала запровадити спеціальний тариф на воду для 6 міст півострова: Керчі, Алушти, Євпаторії, Саків, Феодосії, Судака. Суть його полягає в тому, що чим більше кримчани використовують води, тим більше за неї платять. Але через коронавірус “влада” свої наміри відклала.

Зараз кримські водосховища виглядають, наче місячна пустеля, – можна спокійно гуляти по дну.

За даними кримських водоканалів, сумарний запас животворної вологи у водосховищах становив 113,7 млн кубів, це на 98 млн менше за норму.

“Я такого ще не пам’ятаю. Були посухи, але ж не такі, щоб до середини водосховища можна було дійти пішки. Рівень води падає і в колодязях. Улітку не буде чим поливати городи, а без них ми не проживемо”, – скаржиться мешканець Сімферополя Микола.

Кримський блогер Заїр на своєму каналі в YouTube повідомляє, що на початку березня їздив до Сімферопольського водосховища.

“Побачене мене вразило. Величезні площі, на яких були мільйони кубометрів води, висохли. По дну можна гуляти. Сімферопольське і Партизанське водосховища зникають на очах”, – описує свої враження Заїр.

Бити на сполох із приводу зникнення води почав і директор відомого парку левів “Тайган” Олег Зубков, який у 2014 році зрадив Україну та відкрито перейшов на бік окупаційної влади півострова.

Щоправда, Зубков запропонував дивний вихід із ситуації.

“У водосховищах Криму зараз критично малий запас води. Вважаю, що не можна зволікати із запровадженням режиму надзвичайного стану, щоб зменшити наслідки посухи. Наприклад, у Білгородському водосховищі лишилося 8 млн кубів води, і щомиті з нього відбувається скидання 2,5 куба води у Північно-Кримський канал. Це означає, що вода закінчиться до кінця травня – початку червня. І що буде із забезпеченням нею Керчі, Судака, Феодосії, селищ східного Криму? Мені здається, вже сьогодні треба оголосити режим НС і призупинити подачу води з водосховища споживачам. Зараз міста мають хоч якісь запаси у прилеглих невеликих штучних водоймах, а в магазинах багато бутильованої продукції. Нині не йдеться про порятунок сільського господарства, воно буде просто віддане на поталу стихії. Важливо забезпечити населення Криму”, – написав у Facebook Зубков.

А туристи публікують фото Великого каньйону Криму. На Facebook-сторінці Krymangup пишуть, що побували там на початку квітня. “В цей час у Великому каньйоні потік води несе колоди і вивертає камені. А тепер дно каньйону має ось такий вигляд”, – йдеться в описі.

Запасаються водою і сперечаються через джерела

Мешканці півострова запасаються водою ще з весни. У багатьох на городах стоять великі бутлі та діжки, куди набирають воду для поливу рослин.

“Набираємо вночі, коли ще напір води є. Намагаємося накопичене використовувати й відразу ж поновлювати. Гадаю, через місяць води вже не буде взагалі. Торік теж посуха була, у мене загинули огірки”, – скаржиться мешканка Партеніта Ольга Миколаївна.

Дехто вже переселяється в інші місця, де хоча б є свердловини і можна качати воду.

Через це на півострові вибухають цілі війни. У Бахчисарайському районі мешканці чотирьох сіл не можуть поділити джерела. Раніше для поливання городів вони використовували дві технічні водойми. Але їх забрали підприємці, які облаштували там зону відпочинку і пропонують риболовлю.

А ось два джерела, з яких бере воду одне село, тепер доведеться розділити на чотири населені пункти. І мешканців ближнього села це не влаштовує. Люди готові іти на що завгодно, аби тільки не втратити чисту воду.

У Сімферополі дачникам воду подаватимуть за графіком – лише дві години на день. Люди шукають вихід і пропонують використовувати свердловини – законсервовані та неробочі, щоб якось пережити посушливе літо.

Місцевим мешканцям вистачило б із надлишком

Ексдепутат Верховної Ради й ексвіцепрем’єр Республіки Крим Андрій Сенченко вважає, що для корінних жителів півострова води достатньо.

“Я не беру до уваги російських військових і колонізаторів із російської глибинки, які туди наприїздили, і тих, ким півострів наразі заселили. Я кажу про українських громадян, які там живуть. Їх 2 мільйони. Є офіційна норма фізіологічного споживання води на людину. Наприклад, для Краснодарського краю РФ це 48 кубічних метрів на рік. Цього вистачає на приготування їжі, прийняття ванни, умивання, для санвузла, прибирання. Округлюємо, нехай буде 50 кубів”, – каже OBOZREVATEL Сенченко.

Він підраховує: в середньому поверхневі стоки, такі як дощ і сніг, дають Криму 1 млрд кубів води на рік, у посушливі роки – 900 млн. Підземні води, якщо раціонально бурити свердловини, можуть дати до 500 млн кубів на рік. Разом це 1,5 млрд кубів води на рік – у 15 разів більше від потреби для людей.

“Але щоб воду збирати, окупантам необхідно вкладати гроші: будувати водопроводи, очисні споруди. Вони цього робити не хочуть. Вони економлять на мешканцях Криму, їм краще витрачати гроші на війну”, – вважає Сенченко.

Також замість того, щоб раціонально бурити свердловини залежно від потужності підземних пластів, так звана влада Криму і військові бурять їх лише у 2-3 місцях. “Там, де можна було отримати 500 кубів води, отримують 200. У результаті відбувається засолення ґрунту”, – каже Сенченко.

Він вважає – якщо Україна погодиться подати воду на півострів, окупанти у Криму залишаться надовго. А заощаджені кошти вони знову витрачатимуть на війну з Україною.

The post Крим стрімко засихає: водосховища зникли на очах, назрів бунт appeared first on Домогосподарка.

Чого нам чекати від природи далі та як усе це вплине на економіку країни? Експерти прогнозують підвищення цін на хліб, картоплю та овочі вже цьогоріч. Але на цьому біди можуть не закінчитися, пише Обозреватель

Україна може перетворитися на Аризону

Еколог Олександр Соколенко вважає, що причини нинішніх бур – аномально тепла зима й посуха. “Зима без снігу, в березні дощів узагалі не було, у квітні без краплі дощу залишилися північ та північний захід країни. Ліси та поля висихають, ґрунт перетворюється на пил. А ураганний вітер усе це розносить і здіймає в повітря, формуючи пилові хмари” , – говорить OBOZREVATEL Соколенко.

На думку еколога, вже з’являються локальні пустелі. “У Чернігівській області, під Ніжином, земля перетворилася на сухий пісок. У цьому винні й фермери, орендарі земель. Вони тут орали, вирощували рослини, які сильно збіднюють ґрунт (соняшник, ріпак), а коли той втратив родючість, просто все покинули. Від землі залишилися тільки мінеральні складники. І цей пісок розноситься по окрузі”, – пояснює він.

Викладач Київського національного університету Сергій Сніжко опублікував фото із супутника – вид земної поверхні в пустелях американського штату Аризона та на Чернігівщині. На обох знімках земля пересушена й потріскалася. “Різниця, як бачимо, незначна. В умовах посухи неправильне оброблення ґрунтів, культивування монокультур, знищення рослин, що укріплюють ґрунти, знищення лісосмуг призводять до пилових бур, які знищують верхній родючий шар, стають причиною низького врожаю”.

“Якщо так далі піде, то потрібно переглядати локації для вирощування пшениці та інших культур. Доведеться зміщуватися на північ. Це стосується і дерев. У Поліссі, наприклад, гине сосна”, – каже Соколенко.

За словами синоптика Харківського гідрометцентру Ігоря Кибальчича, через зміни клімату на півдні України можуть з’явитися пустелі. Під загрозою три області: Миколаївська, Одеська та Херсонська.

10 років нас очікують посухи та урагани

Завідувачка відділення кліматичних досліджень і довгострокових прогнозів Інституту гідрометеорології Вазіра Мартазінова попереджає – ті погодні умови, які спостерігаємо зараз, будуть в Україні упродовж найближчого десятиліття. Засухи, штормові вітри, різке коливання температур.

“Протягом найближчих 10 років ми не зрушимо із цієї точки, поліпшення не буде”, – стверджує вона.

За її словами, на клімат зараз впливають два великі чинники.

“Перший. Зараз над територією України проходить так звана тепла смуга. Вона тягнеться від самого Криму уздовж Дніпра й за межі нашої країни, до Архангельська. Як пояснили нам геологи, смуга лежить на давньоруському розломі. І бере тепло не з атмосфери, а з надр землі. Вона прив’язана до місця і є стійкою, а на території, де вона розташована, буде посуха”, – пояснює OBOZREVATEL Мартазінова.

Ця смуга – немов гора: вона не пускає до нас вологі маси, що йдуть із заходу, з Атлантики. Уздовж неї і з одного боку, і з іншого скупчуються повітряні маси з контрастними температурами, утворюючи фронти. І коли раптом смуга перестає видавати тепло, фронти зустрічаються й на території України утворюються шторми.

“Цей процес визначає наше майбутнє щодо клімату. Території уздовж Дніпра будуть висушуватися”, – підкреслює експертка.

Другий фактор – атмосферна циркуляція. За словами кліматологині, вона різко відрізняється від того, що було в середині минулого століття.

“Циркуляція стає більш загостреною, чого раніше не було. Вона тримає всі процеси біля поверхні землі. Відбуваються різкі перепади температур протягом одного місяця. Тиждень холоду, тиждень тепла. Раніше перепади були плавнішими, розмитішими. Вся ця нестійкість приходить із верхніх шарів атмосфери”, – пояснює Мартазінова.

Утім, холодні зими нікуди від нас не поділися. Вони будуть, хоч і нечасто.

Їжа подорожчає на 10-15%, але є варіанти

Як зміни клімату можуть вплинути на економіку країни?

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що цього року на нас чекає неврожай, а водночас – підвищення цін на хліб та картоплю.

“Уже сьогодні є чітке розуміння того, що через погодні умови цей рік буде неврожайним. Ми матимемо спекотне й посушливе літо. За попередніми оцінками, урожай зернових буде на 18% нижчим, ніж торік, приблизно 60 млн тонн. Хліб подорожчає у зв’язку з підвищенням цін на зерно”, – говорить OBOZREVATEL Пендзин.

Крім того, на урожай овочів, особливо картоплі, вплинув карантин. “Ми не посадили овочів борщового набору. 98% картоплі у нас в країні виробляють самі українці. Але якщо сільські мешканці змогли посадити свої городи, то містянам не вдалося дістатися до своїх дачних ділянок через карантин і відсутність транспорту. Тому цьогоріч картоплі буде менше, а ціна на неї зросте“, – стверджує економіст.

На думку Пендзина, поточного року ціна на продукти збільшиться на 10-15%. “Це попередні оцінки, тому що весняно-польові роботи ще не закінчені. Хоча світові ціни на продовольство падають, бо різко скоротився попит з боку бізнесу: не працюють кафе, ресторани, бари, фаст-фуди. На світових ринках цукор і рослинна олія подешевшали на 12%. Але ООН б’є на сполох: цьогоріч більше людей голодуватиме. Адже рік неврожайний, важкі погодні умови та через карантин багато країн не встигло повністю все посіяти. Тому ціна на продовольство піде вгору”, – пояснює Пендзин.

Кліматичні зміни можуть позначитися і на інших сферах. Економіст Борис Кушнір каже: “Наприклад, якщо відбудеться істотне потепління, то виростуть витрати на електроенергію через кондиціонери. Зменшиться кількість дешевої електроенергії. Адже рівень води в річках падатиме, а в ГЕС не буде можливості виробляти дешеву електрику”, – розповідає OBOZREVATEL Кушнір.

Також унаслідок обміління річок великі міста можуть відчувати нестачу води.

Але є й протилежні фактори. Кушнір також прогнозує, що у зв’язку з падінням вартості нафти аграрна продукція може подешевшати. “Це буде не цьогоріч, тут уже зрозуміло, що ціни зростатимуть. Але надалі через нафту ціни стабільно падатимуть”.

Аграріям доведеться вкладатися в зрошення та захист урожаю

Кушнір заспокоює – через підвищення температур голоду не буде. Щоправда, через засухи бізнесу доведеться серйозно вкладатися в системи зрошення, щоб мати стабільний урожай.

“Ми перебуваємо на тому етапі цивілізації, коли технології дають можливість забезпечувати стабільне виробництво сільгосппродукції. Великі гравці аграрного сектору давно мають насіння й добрива, а також систему крапельного зрошення, здатні забезпечити стабільне зростання врожаю і в умовах посухи”, – говорить Кушнір.

Іншим представникам сільського господарства доведеться переглянути технології та завести системи краплинного зрошення. “Завдяки цьому можна забезпечити стабільне вирощування овочів і в умовах посухи”, – вважає економіст.

Крім того, у фермерів з’явиться ще одна проблема – як захистити врожай від градів, ураганів і смерчів. До того ж посуха і невиправдане землеробство знищуватимуть родючі ґрунти, в їх відновлення також доведеться вкладати кошти.

Всі ці проблеми необхідно вирішувати вже зараз. З огляду на кліматичні прогнози, часу в нас немає. Зміни клімату тільки набирають обертів, і ми перебуваємо на початку тривалого шляху боротьби з незвичними для нас природними явищами.

The post На Україну чекає 10 років посух і ураганів: продукти серйозно здорожчають, води не буде вистачати. Ексклюзив appeared first on Домогосподарка.