“Про що мріє Тіна Кароль?” – запитала у Тіни Кароль журналістка, пише інтернет-видання “Гордон”

Кароль говорить, що її мрії розподілені у часі й жити без структурності їй дуже складно.

“Коли почалася війна, для мене це стрес, тому що в мене все фіксоване. Справжня мрія дуже особлива – не загубити свої сили у боротьбі. От здається – ну що тут такого? Це що – мрія – щоб не прийшла зневіра, щоб вистачило грошей, правильних думок, духу змогти і боротися, – розповіла вона. – У мене такі переломні моменти в житті були двічі, у яких я могла завершити кар’єру й існування як індивідуальності. Усі вони були дуже публічними, коли я була на мілині у фінансовому плані. І це мій третій переломний момент”.

Зірка повідомила, що поки їй вдається знаходити сили й далі працювати і вона хоче не втратити цієї допомоги.

The post Тіна Кароль: У мене переломні моменти були двічі, коли я могла завершити кар’єру й існування. Це третій appeared first on Домогосподарка.

Від початку повномасштабної війни  творчість та життя молодої української артистки ULTRA розділилося навпіл, пише ТСН.

Як повідомила співачка у перші дні війни вона втратила свого чоловіка та ледь сама не загинула від куль, рятуючись з-під обстрілів.

“Як і всі, ми довго вагалися – залишатися вдома або виїжджати. Я декілька разів збирала та розбирала речі. Кожну хвилину читала новини. Але коли почався бій на Житомирській трасі, стало дуже страшно, і ми вирішили виїхати з Києва. Я пам’ятаю кожну мить того дня”, – емоційно розповіла артистка.

Зібравши речі, пара вирушила на виїзд з Києва та збиралася потрапити до Молдови, проте дорогою, а саме на трасі біля Білої Церкви, розпочалася стрілянина.

“Дорогою під Києвом почалася стрілянина. Мій чоловік зупинився на узбіччі. Я їхала за ним в іншій машині і також зупинилася. Одразу зателефонувала йому, попросила лягти на підлогу. У відповідь він сказав мені: “Міло, я тебе кохаю. Я хочу жити. Мене вбивають”. Потім я телефонувала знов і знов. Але вже ніхто не відповідав… Я чула постріли, один за одним. А сама лежала, здригаючись на підлозі свого авто, з надією, що все добре, що мій коханий не відповідає, бо телефон вже не з ним. Я телефонувала знов і знов. Але відповіді не було. Потім я зрозуміла, що кулі летять по моїй машині. Але що ж я могла зробити? Закриваючись подушками, кричала, у сльозах, телефонувала батькові, прощаючись з ним… Потім настала тиша. І я вийшла з машини, розуміючи, що мого чоловіка вбили… Це був найжахливіший момент у моєму житті. Я не розуміла, як так сталося, чому він, чому я залишилася жива…” – емоційно розповіла ULTRA.

Після піврічної паузи вона взялася до творчості та готова виконати мрію коханого– зробити їхні пісні відомими на всю країну та Європу.

“Зараз пройшло вже більше ніж пів року, як сталася ця трагедія. І я зрозуміла, що я хочу жити і творити заради нього. Мій чоловік був також музикантом, людиною, яка писала тексти, музику і аранжування до моїх пісень. Він дуже хотів, аби наші пісні співала вся Україна і Європа”, – додала ULTRA.

The post Українська співачка розповіла, як окупанти вбили її чоловіка під Києвом і як вона сама ледь не загинула appeared first on Домогосподарка.

Вона позує в кадрі у чорних джинсах і темній футболці із зображенням свого коханого, повідомляє інтернет-видання “Гордон”

“Мрію про вільні Юр’ївку, Бердянськ та Урзуф”, – підписала вона фото.

Наразі ці населені пункти тимчасово окуповані загарбниками.

The post Дружина звільненого з полону командира полку “Азов” Прокопенка знялася на березі океану у футболці із зображенням чоловіка appeared first on Домогосподарка.

Про це повідомляє УНІАН

Мама військового та фотографа з “Азовсталі” Ірина Юрченко повідомила, що за 4 місяці  полону її син схуд до 55 кілограмів. Але важливо, що пережите його не зламало.

Як минула перша зустріч Дмитра з мамою

Кілька днів тому в мережі з’явилося емоційне відео першої після полону  в Росії зустрічі «Ореста» з родиною. Неймовірно, але лише після повернення в Україну Дмитро купив квіти для мами та сестри. Згодом Ірина Юрченко сама розповіла про першу зустріч із сином.

Жінка повідомила, що цими днями у неї дуже оптимістичний настрій, адже її син ще живий і повернувся додому. Але через те, що окупанти не дозволяли в’язням спілкуватися, «Орест» спочатку не мав звички багато говорити.

Я хочу сказати, що ми дуже щасливі, але ще боротьба та звільнення України триває. Ми обняли Діму, це була така зустріч! Я дуже боялась, що він зміниться, що його події зламають, проте ні! Наші люди та наші воїни – незламні. Він схуд до 55 кілограмів, під час зустрічі майже годину не розмовляв, адже ці чотири місяці полону їм не дозволяли спілкуватись. Я переживаю неймовірний шквал емоцій і хочу, щоб їх відчула кожна мама, кожна родина нашої країни. Щоб ми дочекались усіх з полону, з війни – живими та цілими. Та щоб ми перемогли,– сказала мама “Ореста”.

Жінка також розповіла, що її син мріє знову повернутись до фотосправи. Він хоче далі жити й працювати.

Що розповідав Дмитро “Орест” про полон

Ірина розповіла, що вони з Дмитром майже не говорили про його час у полоні, але він поділився спогадами. Загалом наші захисники зазнали голоду, фізичних та психічних знущань. Буханець хліба треба розтягнути на день.

Йому давали шматочок хліба, а він його ділив на три частини, щоб поїсти протягом дня. Це просто жахіття 21 століття. Він розповів, що їм 10 днів не давали пити води. І говорить, що відтепер цінує кожний кусок хліба та їжу взагалі. За час полону він прочитав Біблію і сказав мені: “Мамо, тепер я знаю, чому ти нас вчила. Я тихенько читав “Отче наш”, молився та розмовляв з Богом,– розповіла Ірина.

Мама “Ореста” розповіла, що зараз звільнені полонені перебувають на реабілітації. Їм треба влитись у звичайне життя, адже вони з нього вибились на 7 місяців. Тож попереду – робота з лікарями та психологами. Натомість рідні звільнених з полону сподіваються, що матимуть можливість періодично з ними зустрічатись.

The post 10 днів не давали води: що “Орест” з “Азовсталі” розповів матері про російський полон appeared first on Домогосподарка.

Мама актора розповіла, що її син не служив у лавах тероборони, а був волонтером. Знімки, де Паша зображений у військовій формі, були зроблені під час знімань фільму, пише ТСН

Окрім того, мама актора повідомила, що її син загинув не від рук снайпера та не знімав свого бронежилета, аби віддати дитині.

“Фото зроблено під час зйомок фільму Ахтема Сеітаблаєва “Мирний-21″. У територіальній обороні Паша не був, він працював у волонтерському штабі міської ради. Мені потрібна правда про сина, а не легенди!” – розповіла мама актора в коментарі НСЖУ.

Паша мешкав в Ірпені, перед евакуацією він з іншими волонтерами вирішив заїхати додому. Утім, та частина міста вже була окупована загарбниками. Коли вони їхали, їхнє авто розстріляли. Двом іншим волонтерам вдалося врятуватися. Ірині й Тарасу окупанти під прицілом автомата наказали тікати, а Пашу забрати не дозволили.

За декілька днів українці відшукали тіло загиблого актора.

“Спочатку про нього писали, ніби він служив у територіальній обороні, потім – ніби загинув від кулі снайпера, віддавши свій бронежилет. Це все – неправда. Вбивство мого сина, цивільного, – це воєнний злочин, за який убивці мають відповісти!” – розповіла мама актора.

The post Мама загиблого Паші Лі розповіла правду про його смерть: не віддавав бронежилет і загинув не від кулі снайпера appeared first on Домогосподарка.

На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну зірка поїхала жити до бойфренда. Поділилася особистим в інтерв’ю Аліні Доротюк, повідомляє Газета.юа

Зірка переживає сильний стрес: у неї траплялися нервові зриви. Окрім того, акторка двічі потрапляла до лікарні. Уперше це сталося, коли Петрожицька знепритомніла в торговельному центрі. Акторку до лікарні відвезла “швидка”.

“Я двічі у Німеччині побувала у лікарні. Один раз мене “швидка” допомога з сиреною везла, тому що я почала втрачати свідомість просто у торговельному центрі”, – розповіла артистка.

Як розповіла акторка, тоді в неї була алергічна реакція на вакцину, яку їй зробили від циститу.

“Наскільки я зрозуміла, це була алергічна реакція. Це реакція на вакцину. У мене вже давно і багато років типова дівоча хвороба – це цистит. Я поїхала до лікарки тут, вона мені прописала вакцину від циститу. Вона мені вколола. Я приїхала до торговельного центру, я йду і розумію, що в мене починає затискати все скрізь”, – відверто поділилася знаменитість.

Вдруге вона потрапила до німецької лікарні теж через жіночі проблеми.

“Знову мої жіночі проблеми. Просто отак організм реагує на стрес”, – додала зірка.

The post “Двічі у Німеччині побувала у лікарні” – зірка “Папіка” зізналася про проблеми через війну appeared first on Домогосподарка.

Про це інформує посол України у США Оксана Маркарова у Facebook, The Guardian

“Сьогодні наша легендарна Юлія Паєвська (Тайра) дала свідчення перед Гельсінською комісією. Це був дуже потужний виступ з правдою про жахи російської блокади Маріуполя та про тримісячне перебування в нелюдських умовах у полоні окупантів, нічим не обмежену жорстокість російських загарбників-терористів. Вона закликала наших американських друзів збільшити допомогу Україні, збільшити тиск на Росію, допомогти нам захистити не тільки Україну, а й весь цивілізований світ”.

The post Тайра розповіла Гельсінській комісії у США про жахіття полону appeared first on Домогосподарка.

Своїми враженнями вона поділилася в розмові з Діаною Глостер, пише Таблоїд

“Я ось так дивилася в дзеркало заднього виду, бачила дві валізи великі і моя дитина, і я просто розуміла: “Все. Це все, що в мене є. Я можу повернутися взагалі в руїни чи взагалі не повернутися. Ми ще взагалі не розуміли, що буде з нашою країною, і ти ніхто, ти там ніхто”, – пригадала зірка.

“Дякую, велике вам дякую, Боооже, ви нас врятували! Велике вам дякую!” – там всім це треба. Мене просто іноді нудило від цього. Я – людина. Я ішла дохєріща років до цього, щоби прийти, і про мене сказали: “В мене класна людина сьогодні”. І тут все. Там ти ніхто. І там тобі треба: “Дяяякую! Ооо, як класно, що ви мені допомогли!” Звісно, ми всі вдячні за те, що це відбувається, але все одно я відчула таку історію, що ми такі нещасні приїхали”, – розповіла вона.

Зірка пригадала ситуацію, коли до неї на парковці заговорив хлопець, якого вразив її крутий автомобіль. Мовляв, “нам тут усім розповідають, що ви тут такі бідні приїхали, а насправді ви не бідні і не нещасні”.

“Таке відчуття у всіх склалося, що ми ось такі приїхали. Звісно, трагедія в країні, звісно. І ми всі дякуємо, що нам допомагають. Але все одно ми круті, ми крута країна, і в нас стільки крутих штук, що там, в Європі тільки мріяти про це”, – наголосила вона.

Іще Ксенія висловила свою думку щодо того, чи правильним є чинити тиск на тих українців, які поки не перейшли на рідну мову.

“Із одного боку, я вважаю, що це повинно бути реально свідомим рішенням та лагідним переходом. Із іншого боку, поки в людині не буде стресової ситуації, нічого не буде, правда. Це теж в залежності від психотипу, мені здається. Але коли тільки в нас жопа, дупа, тоді ми починаємо думати і щось робити”, – зазначила акторка.

The post “Ти тут ніхто”: Мішина про відчуття приниження за кордоном під час війни appeared first on Домогосподарка.

Дівчина народилася у шлюбі ведучої Сніжани Єгорової та музичного продюсера і режисера Семена Горова, пише ТСН

Статя повідомляє, що коли їй було 11 років, батьки розлучилися. З татом у Ровінської чудові та дружні стосунки. Втім, зірка жалкує, що вони не стали з батьком настільки близькими, як це буває у благополучних сім’ях.

В інтерв’ю Ганні Оліцькій Ровінська поділилася, що в дитинстві вона дуже суворо виховувалася:

“Мама була дуже сувора. Я боялася повертатися додому. Я пам’ятаю, що я приходила… Це могло бути будь-що. Ну, просто така атмосфера не дуже приємна. Постійно в такому напруженні ти живеш. Це складно, коли ти не можеш розслабитися навіть у себе вдома. Прочуханка була за будь-що, це залежало від настрою. Коли ти бачиш несправедливість у всьому, ти не заслужила, або навіть якщо заслужила, можна це якось інакше обговорити”, – сказала Ровінська.

Водночас, каже Стася, батько її навіть захищав від Єгорової, він ніколи не кричав на неї і не підіймав руку. Свою ж маму Ровінська намагалася зрозуміти:

“Я розумію, що я своїм дітям хочу найкраще дати. Я хочу, щоб вони були щасливі, мені приємно, коли вони радіють. Я порівнюю з тим, як я до своїх дітей ставлюся, я просто думаю, чого я не заслуговувала цього, чи що? Це неприємно. Але я думаю, це хороший шанс стати хорошою мамою для своїх дітей”, – сказала, не стримуючи сліз, Стася.

Окрім того, говорить дівчина, вона навіть вважала таке ставлення Єгорової до неї нормальним:

“Коли ти в цьому живеш, тобі здається, що це нормально. Коли мені пишуть: “Не можна так з мамою, це ж твоя мама”. Та можна. З ким завгодно можна. Не можна так з дітьми поводитися. Не можна бути такою людиною, яка загноблює і постійно так поводиться. Якщо ти відчуваєш, що це не нормально, неважливо, хто це, треба йти із цих стосунків. І не треба писати, що тебе Бог покарає, нехай так думають люди, які так чинять, що їм прилетить. Я набагато краще стала почуватися, коли я повністю припинила спілкуватися. Я стала набагато впевненіша у собі, щаслива”, – відверто поділилася Стася.

Стася сказала, що через зриви своєї мами вона мала певні проблеми зі здоров’ям від самого дитинства:

“З дитинства були панічні атаки, непритомніла, у мене калатало серце, мені ставало погано. Це дуже сильно впливало. Найбільше це впливало на те, що все, що я робила, я боялася. Я робила, але це все проходило через такі внутрішні переживання, мене калатало. Це дуже складно. Навіщо це проходити дітям”, – сказала Ровінська.

The post Стася Ровінська зі сльозами згадала, як її била Сніжана Єгорова: “Я боялася повертатися додому” appeared first on Домогосподарка.

Про загибель Ольги 13 вересня повідомляють у соцмережі військові кореспонденти та колеги Сімонової по службі.

За даними “Новинарні“, вона підірвалася на вибуховому пристрої, виконуючи бойове завдання в районі міста Соледар Донецької області.

У 2017-му вона стала першим контрактником ЗСУ – іноземцем, який отримав паспорт громадянина України під час служби в Збройних силах.

“Стало соромно за свою країну”

Ольга Сімонова з Челябінська зреклася громадянства РФ і воює за Україну в ЗСУ”.

Настя Федченко з Ольгою Сімоновою

Тоді жінці було 30.

Наприкінці 2018-го Сімонова пройшла навчання в “Десні”, зі старшого солдата і стрільця доросла до сержанта та командира БМП.

Про себе Оля розповідала: жила в Челябінську, мала фах інженера, була майстром спорту та кандидатом у майстри одразу з кількох видів спорту, від карате до скелелазіння. До 2014 року не цікавилася політикою і не дивилася телевізор. Але коли сповна відчула великодержавний психоз через “Крим наш” та дізналася про війну на Донбасі, обурилася, зібрала речі і купила квиток до Києва в один бік.

“Чому приїхала? Якщо ти знаєш правду, якщо ця тема тебе чіпляє, ти не можеш інакше. Адже допомагати звідти – майже нереально і дуже небезпечно. Сенсу від того, що тебе рано чи пізно посадять, жодного. А просто сидіти й робити вигляд, що це все тебе не обходить, – якось неправильно…
Близькі знали, що я їду, але не знали, чому, чи надовго. А потім спілкування припинилося, коли мене один із близьких запитав: “Ти більше не повернешся?” Я сказала: “Ні”. Тепер я ні з ким [у Росії] не спілкуюся”.

На початку 2015 року в Україні вона спершу потрапила у добровольчий підрозділ парамедиків, але “досить швидко прийшло усвідомлення, що в нас реально буде менше поранених, якщо ми просто вб’ємо всіх ворогів”.

Їздила на фронт у складі добробатів. Потім намагалася знайти себе в мирному житті, мала роботу в Києві. А у 2016-му як іноземний громадянин підписала трирічний контракт із ЗСУ – тоді якраз з’явилися контракти для іноземців.

Фотогалерея:

Відмова від російського громадянства була для дівчини принциповою. У неї не залишилося ніяких документів РФ – Ольга відправила їх разом із паспортом поштою замовним листом.

“Спроби отримати українське громадянство я робила ще в 2015-му. Повний пакет документів подала в кінці 2016-го. Отримати українське громадянство складно. Усі прохання, листи і відеозвернення – те саме, що стукати головою об стіну. Єдиний вихід – зібрати повний пакет документів. Мені допомогли юристи і волонтери.
Я дізналась про те, що отримала громадянство, влітку 2017-го. Виявляється, указ був підписаний ще в березні 2017 року. Мені навіть не сказали. Тільки в листопаді 2017 року отримала паспорт – ID-картку. Радість була, але більше, мабуть: фух, нарешті!” – розповідала Ольга.

“Немає прецедентів в Україні, щоб дійсний військовослужбовець-іноземець отримував громадянство України. Я така одна. І в пунктах, за якими я можу розірвати контракт, немає пункту про громадянство. Контракт недійсний, бо укладений за іншим документом. Мені пропонували підписати ще один десь пів року тому. Питаю: “Так а ці півтора року, які я відслужила?” – “Та забудь про нього. Просто новий підпиши”. Кажу: “Ні, я хоча б один контракт закрию”, – згадувала Ольга у 2018-му.

Відтак вона продовжила контракт. Опанувала українську мову. В коментарях для одного з телевізійних сюжетів висловлювалася категорично проти жінок на війні  – точніше, проти поблажок, коли жінки не можуть витримувати навантаження та їм потрібно прислужувати.

“

“Дивись, Сімба, тепер це все – твоє”

Ще у 2018 році у неї ускладнилася травма коліна (“пост накрили з СПГ торік, я вдарилася об ящик коліном. Поступово зруйнувався меніск. Мене у Львові прооперували. Я через два тижні поїхала на фронт. Потім було ускладнення, через місяць мене ще поклали”). Відтоді проблеми з опорно-руховим апаратом та хребтом у Ольги посилювалися.

Але вона залишалася усміхнена й життєрадісна.

“Дивись, Сімба, тепер це все – твоє… Повторюю цю фразу кілька годин поспіль.
Дивись, Сімба, кожна посадка Донеччини – твоя. Кожна цеглина недобитої Попасної – твоя. Кожен метр политою кров‘ю нашої землі – тепер твій.

Оля “Сімба”. Я не хочу писати жодного пафосного слова, бо вона б з цього сміялася. Оля вміє сміятися

Ми востаннє бачилися біля Попасної в лютому, і Оля реготала, що в них новий туалет, а по ньому підари влучили. От хто так робить?

Ольга Сімонова. Фото з ФБ

Потім Сімба написала з Попасної, в якій був повний піздєц, давайте вже називати своїми іменами. “Собак, врятуйте, вивезіть наших собак. Хай нам тут всім жопа, але собак врятуйте, будь ласка!”
Ми трясли всіх, хто вивозив людей, що – будь ласка, куди-небудь, вивезіть. Я не знаю, як і що там вирішилось із собаками в результаті…(

Потім Оля потрапила у шпиталь, і ми переписувались про звичайні дівчачі речі – як кому сняться авіаудари.

А ще якось задовго до того ми приїхали в Майорськ, бо я мала передати Олі книжку. І торт. Ми купили медовик, бо там зверху були чи то бджоли, чи то оси, а осами ми називали ті території, де проводилася ООС. Місцевий гумор, ха-ха…

В той день, коли ми познайомилися, її спеціально привіз до мене важливий друг. “Ти маєш з Олею познайомитися. Вона дуже хороша”. Дівчина з ластовинням і коротким волоссям, яка сміється навіть там, де всі думають, що не сміються.

Ви б ніколи не засумнівалися в тому, що Оля насправді воює. В неї руки, які треба в кіно знімати. Руки людини, яка воює.

Фемінітивоненависниця) Оля не любить фемінітиви на війні.

Оля родом з Челябінська, але вона приїхала і воювала за свободу. В мене б язик не повернувся назвати її росіянкою…

Олю обожнюють журналісти. сьогодні плачуть навіть ті, хто зазвичай стримуються.

В тому рядку, де «про себе» у ФБ у неї написано: «Життя відбувається за крок до смерті».

Оля, Сімба, сьогодні загинула на війні.

Дивись, Сімба, тепер це все – твоє…” – написала в соцмережі журналістка Наталя Нагорна.

“Найкраща практика водіння”

В одному з останніх дописів у фейсбуці командир БМП Сімонова написала, як вона на передовій водить авто:

“Найкраща практика водіння – це коли їдеш вдень, вночі, з фарами, без фар, по нічній камері і без неї, коли проходиш півметрові ями, лавіруєш між воронками від авіаприльотів, коли везеш повну машину “трьохсотих” в дощ по болоту, а на сцепці бовтається “течик”, теж повний “трьохсотих”, коли виїжджаєш після прильотів ракет перед носом, ледве не врізавшись в “Стрілу-10”, коли немає двох полос на дорозі, а є тільки напрямок проїзду.

Ольга Сімонова. Фото з ФБ

На початку я боялась зустрічних машин на дорозі, тепер назустріч мені їдуть танки, бушмайстери, саушки, бехи, можна поганятися з іншими пікапами. Головне вночі не влетіти в якусь стоячу гусянку без габаритів і давити тапка, коли “приходи”.

Думаю, екзамен з водіння я здам в автошколі, коли до неї доберуся, але треба вивчити знаки дорожнього руху, напевно.

Оля, 34 рочки, два місяці за кермом“.

“Без перемоги миру не буде”

“Війна мені дає, напевно, сенс життя. Я собі в цьому не зізнаюсь, але, мабуть, із категорії людей, яким подобається воювати.

УСІ МИ БОРЕМОСЯ ЗА МИР, УСІ МИ ХОЧЕМО МИРУ. АЛЕ МИРУ БЕЗ ПЕРЕМОГИ НЕ БУДЕ.

Багато людей, напевно, не усвідомлюють, що таке мирні договорняки. Це автоматично означає програш. Стільки пройдено, стільки пролито крові, і в усій цій ситуації Україна від початку права. Як можна домовлятися? Потрібно перемагати до кінця”, – наголошувала Ольга Сімонова у 2018-му. І воювала до кінця.

The post На Донеччині загинула боєць 24 омбр Ольга Сімонова, яка зреклася громадянства РФ і воювала за Україну appeared first on Домогосподарка.