Без суворого карантину і масок: Швеція мала інший підхід до COVID-19. Тепер там одні з найнижчих рівнів заражень

0
944

У багатьох європейських державах зростає кількість випадків інфікування COVID-19, чого не можна сказати про Швецію, «розслаблена» відповідь якої на пандемію суттєво відрізнялася від більшості інших держав і свого часу викликала чимало критики через велику кількість померлих.

Тепер Швеція демонструє одні з найнижчих рівнів нових заражень на континенті. Яким був підхід цієї скандинавської держави, чому його критикували, чи міг карантин врятувати численні життя?, пише Радіо Свобода

Яким був підхід Швеції?

Підхід Швеції до боротьби з розповсюдженням нового коронавірусу суттєво відрізнявся від більшості інших держав світу. З огляду на методи боротьби із пандемією, Швеція виглядала справжнім аутсайдером серед своїх європейських сусідів.
Випадки смертності у Швеції, пов’язаних з COVID-19, знизилися з середини квітня” data-hide-title=”False” data-breakpoint_s=”320″ data-breakpoint_m=”640″ data-breakpoint_l=”992″ data-hlsjs-src=”/Scripts/responsive/hls.b”>
Випадки смертності у Швеції, пов’язаних з COVID-19, знизилися з середини квітня

Випадки смертності у Швеції, пов’язаних з COVID-19, знизилися з середини квітня

Вона уникала суворих карантинних обмежень, які ввела більшість країн світу, уражених коронавірусом, і натомість закликала людей до особистої відповідальності – соціальної дистанції та дотримання правил особистої гігієни.

Бари, ресторани працювали у режимі дотримання соціальної дистанції. Також не зачиняли перукарні, спортзали тощо. Носіння маски не є ані обов’язковим, ані рекомендованим.

Донедавна була заборона на відвідування будинків для літніх людей, діє заборона на зібрання понад 50 осіб.

Який результат?

«Кількість критично хворих [пацієнтів], а також випадків смертності у Швеції, пов’язаних з COVID-19, знизилися з середини квітня. І цифри зараз дуже і дуже низькі. Кількість нових випадків інфікування також є досить низькою у порівнянні з більшістю країн Європи, і вірус вражає, здається, переважно молодих людей, яким не загрожують серйозні наслідки захворювання. І ми вважаємо, що це головним чином пов’язано з дуже швидким збільшенням тестування», – пояснює в інтерв’ю Балканській службі Радіо Свобода Анна Мія Екстром, професор глобальної інфекційної епідеміології Каролінського інституту у Швеції.

Кількість нових заражень коронавірусом у цій країні продовжує різко знижуватися з червня, на відміну від більшості країн Європи, де протягом останніх тижнів ситуація протилежна. Смертність у Швеції, пов’язана з COVID-19, також зменшилася з середини квітня.
Ми не маємо повернення хвороби, що зараз спостерігається у багатьох країнах
«Ми не маємо повернення хвороби, що зараз спостерігається у багатьох країнах», – сказав в інтерв’ю France 24 Андерс Теґнелл, головний епідеміолог країни і автор шведського підходу до запобігання поширенню пандемії.

«Ми не маємо повернення хвороби, що зараз спостерігається у багатьох країнах» – Андерс Теґнелл, головний епідеміолог країни
«Ми не маємо повернення хвороби, що зараз спостерігається у багатьох країнах» – Андерс Теґнелл, головний епідеміолог країни

А як щодо високої смертності?

Станом на 15 вересня у Швеції було зареєстровано трохи більше ніж 87 тисяч випадків інфікування COVID-19, у тому числі 5851 смерть, що є одним з найвищих показників смертності на душу населення у світі. Показники смертності у рази перевищують показники її сусідів. У Норвегії на понад 12 300 інфікованих кількість померлих складає 265 осіб.

Але, порівняно з іншими країнами ЄС, в Швеції кількість померлих є нижчою. Так, наприклад, в Італії заразилися понад 289 тисяч осіб, з яких померли понад 35 тисяч. В Іспанії на понад 600 тисяч інфікованих припадає понад 30 тисяч смертей.Швеції більшість смертей сталися дуже рано у березні та квітні – Екстром

Стратегію Швеції критикували за те, що в умовах відсутності суворого карантину померло багато людей. Влада цієї країни також раніше визнала, що стратегія коштувала життів.

Андерс Теґнелл спочатку критикував суворі обмеження, введені в інших європейських країнах. Але 3 червня він визнав в інтерв’ю Sveriges Radio, що його підхід був помилковим й призвів до того, що занадто багато шведів померли від COVID-19.

Сьогодні, коли шведські методи виглядають набагато позитивніше, цей підхід все одно продовжують критикувати. У редакційній статті газети Dagens Nyheter йдеться про те, що ті, хто схвалює шведську стратегію, все ж забувають про велику кількість померлих.

«Здається, деякі цифри потрібно повторити. У Швеції померли 5837 постраждалих від COVID-19. Частка у п’ять разів перевищує показники сусідньої Данії», – йдеться у статті.

Чи міг карантин врятувати життя?

Анна Мія Екстром, професор з питань глобальної інфекційної епідеміології, вважає, що ні.

Із 3400 смертей, встановлених у Швеції в період із січня до травня, майже половину зафіксували у закладах з догляду за людьми похилого віку.

«[Більшість] смертей, які ми бачили, сталися дуже рано у березні та квітні, коли поширення, ймовірно, вже було. І це переважно було у спеціальних будинках для догляду за літніми людьми – через неоптимальні умови праці, відсутність захисних засобів. Також тоді ми знали набагато менше про те, як правильно захищати людей похилого віку», – говорить вона. Коли держава вирішила пов’язані з цим питанням проблеми, ситуація різко покращилася, пояснює професор.

«Тому я не думаю, що карантин після цього насправді мав би якийсь вплив», – пояснює вона.

Як шведи оцінюють ситуацію?

Органи охорони здоров’я у Швеції проводять регулярні опитування громадської думки, щоб зрозуміти, наскільки прийнятною є така незвична для інших шведська стратегія приборкання коронавірусу, розповіла Екстром.

«Дев’ять із десяти шведів погоджуються зі шведською стратегією і також змінили свої звички і поведінку, щоб пристосуватись до рекомендацій – до соціального дистанціювання, роботи вдома тощо», – пояснює Екстром.

За її словами, деякі люди носять маски, але дуже мало, і переважна більшість цього не робить, «крім, звичайно, як у закладах охорони здоров’я».

Проте люди серйозно сприймають правила соціальної дистанції – і, на думку Експром, це стало ключовим фактором у тому, що Швеція змогла досягти низької швидкості передачі вірусу.

Шведський підхід можна називати успішним?

Я думаю, що поки зарано оцінювати будь-яку стратегію

«Я думаю, що поки зарано оцінювати будь-яку стратегію, – вважає професор Екстром. – Вважаю, що ми могли б зробити це наступного року. Але я думаю, що нам потрібно прийняти той факт, що ми повинні жити з цим вірусом дуже довго».

На її думку, у центрі уваги повинно бути «зменшення кількості смертей, яким можна запобігти, і кількість серйозних захворювань серед найбільш вразливих у той час, як повністю зупинити поширення цього вірусу в усьому світі буде дуже і дуже важко».
Будь-яку стратегію у боротьбі з Covid-19 оцінювати зарано – Екстром” data-hide-title=”False” data-breakpoint_s=”320″ data-breakpoint_m=”640″ data-breakpoint_l=”992″ data-hlsjs-src=”/Scripts/responsive/hls.b”>
Будь-яку стратегію у боротьбі з Covid-19 оцінювати зарано - Екстром
Експром зазначає, що у боротьбі із коронавірусом важливо дотримуватися правильного балансу.

Регіональний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я в Європі Ганс Клюґе, висловлюючи занепокоєння зростанням кількості інфікованих у Європі, наголосив, що статистика підтверджує дієвість карантину, якого у Європі дотримувалися у весняні місяці.

Додавайте "Домогосподарку" у свої джерела Google Новини

Comments

comments