Таку думку висловив митрополит Київський Епіфаній в інтерв’ю “Радіо Свобода“, пише Новинарня

“Будемо прогнозувати, що впродовж 10 років. А далі будемо бачити. Це важко так передбачити”, – сказав глава ПЦУ.

Митрополит Київський і всієї України наголосив, що особисто підтримує перехід святкування Різдва за новоюліанським календарем, проте цей процес має відбутися поступово. Бо, зазначив Епіфаній, українців “вже намагаються ділити і за мовою, і за релігією”.

Епіфпній вважає, що в період свят “храми 25-го будуть порожніми, а 7-го будуть повними”.

“Це найбільше пов’язано з традиціями всередині. Ми вже говорили й аналізували. Хоча в цьому році я спостерігаю, що немає такої активної хвилі обговорення святкування Різдва Христового. В минулі два роки, чи це було штучно створено, я пригадую, що в позаминулому році запустили мої цитати про те, що я не проти, а я насправді не проти переходу. Але щоб це відбулося правильно. Треба мудро діяти”, – прокоментував Епіфаній.

Глава ПЦУ також зазначив: “Ми покликані проводити, найперше, просвітницьку роботу. Ми святкуємо 25-го, просто за різними календарями. Так, цю помилку треба буде виправити”.

“Але традиція є традиція”, – посміхнувся Блаженніший Епіфаній.

Він згоден з тим, що святкування Нового року перед Різдвом є порушенням посту, і тому православні церкви дають потурання з недотриманням посту на 31 грудня-1 січня.

“І тому [Українська] Церква в майбутньому може розглянути – якщо це буде соборне рішення – щоби в ці дні, поки ми не перейдемо до новоюліанського календаря, справді послабити піст. Щоб не було порушення”, – сказав предстоятель.

The post “Перейдемо за 10 років”: глава ПЦУ Епіфаній підтримав перенесення святкування Різдва на 25 грудня appeared first on Домогосподарка.

Таку думку промовив митрополит Епіфаній, предстоятель Православної Церкви України, у програмі “Рандеву з Яніною Соколовою”,

“Чомусь в нещодавній заяві президента РФ ми чули, що Російська Православна Церква, а не УПЦ нібито піддається гонінням в Україні. Путін чітко наголошує і признає, що це – РПЦ в Україні. Якщо він признає її своєю частиною, то це означає, що він і впливає на неї. Бо не може Церква, центр якої знаходиться в країні-агресорі, в Москві, служити інтересам українського народу”, – підкреслив митрополит.

За його словами, Московський Патріархат в Україні знаходиться поза законом, поза канонами.

“Чому вони не перейменовуються в Російську Православну Церкву в Україні? Вони окупували нашу назву – Української Православної Церкви… Мене дивує: ви хочете перебувати в складі РПЦ, а в Україні боїтеся називатися цією назвою”, – наголосив Епіфаній.

The post “Не може служити інтересам України Церква, центр якої знаходиться в Москві” – Епіфаній appeared first on Домогосподарка.

Про це глава ПЦУ розповів у програмі “Рандеву” на 5 каналі. Він підкреслив, що священик має бути прикладом.

“Ця розкіш не має бути притаманна священнослужителям, тому що ми маємо розуміти, що на цій землі ми тимчасово, і прийшли не для того, щоб збирати земні скарби”, – поділився думка Епіфаній.

Він розповів, що до пандемії коронавірусу подорожував, мав майже 70 виїздів на машині. Окрім цього за рік глава ПЦУ приїздив по два-три рази майже у кожну область.

“Без автомобіля – дуже складно. Він має бути, але не такого класу, як їздять олігархи. У православній церкві такого немає, тому що нас ніколи не підтримували олігархи. Ми навчилися виживати”, – резюмував Епіфаній.

The post “Священнослужитель не може існувати без машини, оскільки, перш за все, це засіб переміщення”, – Епіфаній appeared first on Домогосподарка.

Обговорюючи цю стрічку у «Суботньому інтерв’ю», Епіфаній проінформував: «Я цього фільму не дивився. Я тільки чув про нього. Бо спілкуюся з вірними. Я не прихильник російської пропаганди».

«Звичайно, що там,мабуть, закладені певні послання для прощення. Це українське суспільство готувалося взагалі, бо цей фільм був знятий ще за декілька місяців до цього, коли, напевне, обговорювали питання, у якому всіх треба пробачити і прийняти. Це стосується в першу чергу бойовиків, які знаходяться на окупованих територіях. І зараз ми спостерігаємо схожі послання і з боку митрополита РПЦ Онуфрія, який наштовхує всіх пробачати. Але в той самий час ми дивимося на інший результат на практиці», – розповів глава ПЦУ.

The post «Я не дивлюся російську пропаганду» – Епіфаній про фільм «Паломниця» Марченко appeared first on Домогосподарка.

Про це йдеться у Великодньому посланні предстоятеля Православної церкви України, митрополита Київського і всієї України Епіфанія пастирям, чесному чернецтву та всім православним, розповідає Еспресо з посиланням на пресслужбу ПЦУ.

Нижче наводиться повний текст вітального слова

“Дорогі брати і сестри!

Христос воскрес!

У надзвичайних умовах ми зустрічаємо цього року Світле Христове Воскресіння. Згубна пошесть, яка швидко поширилася в цілому світі, змусила більшість країн запровадити різні обмеження, спрямовані за захист людей від ураження хворобою та зменшення ризику одночасного, вибухового зростання числа важко хворих.

Як і завжди в історії, наша помісна Українська Православна Церква розділила з народом його тягар – карантинні обмеження. Пам’ятаючи заповідь Господню “Полюби ближнього твого, як самого себе” (Мк. 12: 31), пам’ятаючи настанову апостола Павла “Носіть тягарі один одного, і так здійсните закон Христа” (Гал. 6: 2), ми виявляємо турботу про здоров’я ближніх, дотримуючись карантинних приписів, обмежуючи себе, зберігаючи безпечну відстань.

Разом з тим небезпека, від якої страждає все людство, страх перед згубною пошестю, можливість раптової смерті – все це має спонукати кожного знову глибоко задуматися над питанням сенсу життя. Хіба воно – лише випадковість, лише час існування у кілька десятиліть, наповнених стражданнями і радістю, скорботою і задоволеннями, після яких раніше чи пізніше приходить небуття? Так думали деякі філософи античності, закликаючи: “Будемо їсти й пити, бо завтра помремо!” (Див. 1 Кор. 15: 32). В наш час також поширилися ці міркування, і навіть серед християн багато є тих, хто більше турбується про тимчасові блага, аніж про вічне життя. Бо блага ці можна побачити вже і зараз, а вічне життя – предмет віри й надії, які справдяться лише в майбутньому.

За багато століть до Різдва Христового премудрий цар Соломон також розмірковував про сенс життя і сказав: “Бачив я всі діла, які чиняться під сонцем, і ось, усе — суєта і томління духу!” (Еккл. 1: 14).

І справді, якщо відкинути надію на вічне життя, якщо забути, що є Бог, то хіба вся круговерть справ світу цього не перетвориться лише на марноту без сенсу, на страждання без надії, на біль без полегшення? Тільки усвідомлення того, що Бог є, що є вічне життя, що страждання і сама смерть – тимчасові, надають нашому життю сенс і значення. Так і премудрий Соломон підсумовує свої роздуми, закликаючи нас: “Вислухаємо сутність усього: бійся Бога і заповідей Його дотримуйся, тому що у цьому все для людини; бо всяке діло Бог приведе на суд, і все таємне, чи добре воно, чи зле” (Еккл. 12: 13 -1 4).

Великдень, який ми сьогодні святкуємо, нагадує нам не лише про воскресіння Христове як про історичну подію минулого, бо Господь Ісус Христос помер не заради Себе, але, як каже пророк, “Він узяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби; […] Він укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися” (Іс. 53: 4 – 5). І воскрес Спаситель задля нашого воскресіння, задля того, “щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Ін. 3: 15).
Тому терпеливість наша перед обличчям викликів – не від безпорадності чи безсилля щось змінити, а від духовної сили, яку дає нам віра в Бога. І в нинішніх випробуваннях, поставши перед викликами часу, пам’ятаймо настанову апостола Павла: “Христос Ісус помер, але й воскрес: Він і праворуч Бога, Він і піклується за нас. Хто відлучить нас від любови Божої: скорбота чи утиски, чи гоніння, чи голод, чи нагота, або небезпека, чи меч? Як написано: “За Тебе умертвляють нас кожен день; вважають нас за овець‚ приречених на заколення”. Але все це переборюємо силою Того, Хто полюбив нас. Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні початки, ні сили, ні теперішнє, ні майбутнє, ні висота, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, що в Христі Ісусі, Господі нашому” (Рим. 8: 35 -3 9).

У ці дні світ ніби зупинився у буденних справах, небезпека смертельної хвороби змушує змінювати те, що ще донедавна здавалося нам звичним, саме собою зрозумілим. Якщо для багатьох ця зупинка наповнюється лише очікуванням, що з плином часу обставини зміняться до кращого, що мудрість людства допоможе захиститися від цього нового захворювання, то ми як ті, хто вірує в Бога, як християни, маємо прислухатися до слів Божественного Одкровення, які сповіщає нам пророк Єремія: “Так говорить Господь: зупиніться на шляхах ваших і розгляньте, і розпитайте про путі древніх, де путь добра, і йдіть нею, і знайдете спокій душам вашим” (Єр. 6: 16).

Тож почуймо цей заклик та, взявши хрест свій, ідімо за Христом через плач біля Голгофи до радості Воскресіння. Дороговказом же на цьому шляху нехай будуть для нас такі слова апостола Павла: “Благаємо вас також, браття: наставляйте на розум безчинних, втішайте малодушних, підтримуйте немічних, будьте довготерплячі до всіх. Пильнуйте, щоб хто кому не відплачував злом за зло, але завжди дбайте про добро один одному і всім. Завжди радійте. Безперестанно моліться. За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі. […] Все досліджуйте, доброго тримайтеся. Утримуйтесь від усякого зла” (1 Сол. 5: 14 – 18, 21 – 22).

Дорогі брати і сестри!

У час важких випробувань Церква не може і не має права зупинити своє служіння. Ми всі – ієрархи, священство та миряни – знаходимо нові способи та форми, щоб продовжувати звершувати його, адже саме тепер на кожного з нас покладається особливий обов’язок бути вірними Богові, бути християнами не лише за фактом хрещення та іменуванням, але на ділі, подаючи вірою і добрими справами приклад іншим.

На всякому місці кожен із нас нехай продовжує підносити свою молитву, терпеливо звершуючи служіння Богу і людям, хоча й зовнішні прояви цього служіння обтяжені обмеженнями, тягар яких несе на собі весь наш народ, і ми – разом з ним.

На жаль, більшість із вас мають залишатися сьогодні у своїх оселях, але попри зовнішні обмеження ми єднаємося у великодній радості, бо воскресіння Христове долає все – і час, і простір!

Тож сердечно вітаю всіх вас зі Світлим Воскресінням Господа нашого Ісуса Христа, зі спасительною Пасхою! Вітаю зі святом усіх, хто в цих складних умовах несе служіння українському народу у війську та інших збройних формуваннях, захищаючи від зовнішнього агресора мир і державну незалежність України. Нехай Бог захищає тих, хто жертовно захищає всіх нас! Вітаю з Великоднем кожного, хто працює на благо суспільства в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Із почуттям особливої вдячності наші спільні вітання спрямовуємо до лікарів, до всіх медичних працівників та всіх, хто жертовно і з любов’ю піклується про хворих, дбає про захист ближніх від поширення згубної пошесті. Нехай Господь оберігає вас і дає успіх вашій добрій справі!

Як і в попередні роки, теплі вітання та молитовні побажання від святинь Золотоверхого Києва ми надсилаємо усім нашим братам і сестрам, хто змушений святкувати Великдень в умовах кремлівської окупації, несправедливого ув’язнення, за гратами полону. Ми просимо для вас у Господа захисту і швидшого звільнення.

Зі Світлим Христовим Воскресінням сердечно вітаю всіх православних християн України. Переконаний, що розділення між нами, які штучно привнесені із зовні, будуть подолані і крок за кроком у мирі та любові всі православні України об’єднаються навколо Київського престолу в єдиній помісній Українській Православній Церкві.

Вітаю з Великоднем усіх, хто вірує в Господа нашого Ісуса Христа, і весь наш народ. Нехай воскреслий Спаситель надихне серця наші надією на подолання нинішніх скорбот, зміцнить віру, зігріє наші душі любов’ю до ближніх.

“Де твоє, смерте, жало? Де твоя, пекло, перемога? – промовляємо нині з апостолом Павлом та святителем Іоаном Золотоустим. – Воскрес Христос – і ти повалене! Воскрес Христос – і попадали демони! Воскрес Христос – і радіють ангели! Воскрес Христос – і життя триває! Воскрес Христос – і немає жодного мертвого в гробі!» Вітаймо один одного цими словами, сповіщаймо ближнім і далеким цю радісну і життєстверджувальну звістку про перемогу над гріхом, злом і смертю, бо воістину

Христос воскрес!”

The post Переконаний, що штучні розділення між нами будуть подолані і крок за кроком всі православні України об’єднаються в єдиній помісній церкві, – Епіфаній appeared first on Домогосподарка.

Голова ПЦУ заявив, що це буде проявом сили віри, а не слабкості. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, повідомляє ОБОЗРЕВАТЕЛЬ

“Сьогодні Україна разом з усім світом протистоїть поширенню загрозливої хвороби. Одним із дієвих засобів проти поширення вірусу є дотримання умов карантину і самоізоляція. І ми, як Церква, як спільнота вірян, разом із народом несемо тягар обмежень – не від нашого безсилля, але маючи силу, яку дає нам віра в Бога, і приймаючи все, що сталося, як нагадування про необхідність піклуватися про вічне більше, ніж про тимчасове”, – зазначив Епіфаній.

Предстоятель наголосив, що добровільне прийняття тягаря самообмеження не вважається проявом слабкості.

“Коли ми залишаємося по своїх оселях, то це не через слабкість, а через силу нашої віри, тому що тим самим ми подаємо приклад своїм ближнім, що ми дбаємо про них, і свідчимо про те, що наші оселі також є місцем молитви”, – заявив Єпіфаній.

Він додав, що завдяки прогресу є можливість спілкуватися на відстані, і її слід використовувати.

The post Епіфаній закликав через карантин залишатися вдома appeared first on Домогосподарка.